Ћ≥нгвоцид (мововбивство)

Ћ≥нгвоцид через "свободу вибору" мови

—правжн¤ свобода вибору можлива т≥льки за повноњ паритетност≥, р≥вноправност≥ мов, чого не буваЇ в жодн≥й багатонац≥ональн≥й держав≥, де "неминучими Ї ущемленн¤, а то й нищенн¤ ≥нших нац≥ональних культур, мови, нац≥онального характеру, пров≥дних мисл¤чих людей" (ё. ћушкетик).
” житт≥ мов теж спостер≥гаЇтьс¤ "вол¤ до влади" (‘. Ќ≥цше), ≥ незахищен≥ мови опин¤ютьс¤ в рол≥ попелюшки або й щезають з л≥нгв≥стичноњ карти св≥ту.
—лова про права людини у вибор≥ мови були в законах —–—–, –умун≥њ, ”горщини, ѕольщ≥, однак реальна д≥йсн≥сть завжди чомусь зводилась до ви-бору не украњнськоњ мови, а насл≥док цього "вибору" теж в≥домий: велик≥ масиви нашого етносу були денац≥онал≥зован≥ й асим≥льован≥ сус≥дн≥ми народами.
”с≥, хто читав л≥тературу з питань мовних в≥дносин в —–—–, пам'¤тають, що в н≥й одним ≥з ключових було слово "добров≥льно". "ƒобров≥льно" нерос≥¤ни в≥дмовл¤лись в≥д своњх "нац≥ональних" мов, "добров≥льно" на роль засобу м≥жнац≥онального сп≥лкуванн¤ була обрана рос≥йська мова ≥ т.д. Ќа думку сучасних польських учених така ж добров≥льн≥сть мала м≥сце ≥ в минулому: "Ќа проханн¤ громад¤н ¬еликого н¤з≥вства Ћитовського (руська мова) наприк≥нц≥ XVII ст. була зам≥нена польською мовою". «вична лог≥ка поневолювач≥в: жертва, мовл¤в, сама просилас¤ в ¤рмо.
«араз, коли украњнська мова оголошена державною, знову чуЇтьс¤ галас про права людини, про свободу вибору мови. ј йдетьс¤ про одне: ¤к би, живучи в ”крањн≥, не вчити ≥ не користу�